Мрійлива верба огортала
Поставу у сірую мглу
І бережно роси збирала,
Що вечір поклав у траву.
І коси свої прикрашала
У ті вечьорові скарби,
І довго в струмок поглядала,
Немов у люстерко згори.
До неї зоря усміхнулась
І тихо шуміла трава,
А сонная ніч підкрадалась
До трав, до вебри, до села.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532000
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.10.2014
автор: Світлана Віхола