Вже вкотре дощить…
Ну а далі… а далі - ще гірше...
Сніги білосніжні покриють багряні стежки.
Покину осінні,
зимові писатиму вірші.
Прощальну мелодію осені
я в дві руки
Зіграю для тебе…
Послухай, я все ще не п’яна,
хоч пляшка пуста на дві третіх, а, може, й на три.
Мереживо звуків
із серця мого фортеп”яно -
під музику ночі
ридають осінні вітри.
...заключний акорд.
Безнадійно чекаю " bravissimo! "
(ображене серце, солону печаль відпусти)
Із чистого forte зриваюся до pianissimo…
......чечітка зі смаком глінтвейну
...........ридають вітри
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2014
автор: гостя