Її серце згоріло в траншеї,
Під дощем, зовсім юне, умить…
Його просто відняли у неї,
Й більш нічого ніде не болить…
Її серце хотіло кохати
І жадало в житті перемін…
Більш не хочеться їсти і спати
Серед сірих обпалених стін…
Її серце загинуло в серпні
Поруч з сотнями інших сердець.
Ой, які ж ці моменти нестерпні,
Коли пси роздирають овець!
Її серце згоріло в траншеї,
А без нього нема куди йти…
Його просто відняли у неї…
Просто вбили… За крок до мети…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532081
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2014
автор: Аарон Краст