Оголені скелети кленів під вікнами
навіяли мінору
хоча мене чарує
гармонія розлогого гілля
яке у сиве небо
так вишукано
простягає руки
немов у відчаї
благає повернути
красу своєї літньої пори
украдену осінніми вітрами
І зненацька
накочується хвилею на мене
пекуче почуття
утрати і щемливої печалі...
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532107
Рубрика: Верлібр
дата надходження 24.10.2014
автор: Ніла Волкова