О, ця самотність Бога у мені -
Вогонь, що випікає межі часу…
Мій янголе, у дні свої земні
Ти теж самотній між людської раси…
Та іноді у ночі одкровень
ми зустрічаємось на перехресті марень…
У лоні Космосу вже підростає день,
той, що колись для нас обох настане.
І грані між світами будуть стерті…
Розтануть сни кристаликами льоду…
Мій янголе, життя не є чеканням смерті
Це – тільки шлях до нашої свободи.
17.06.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532123
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2014
автор: Ольга Ярмуш