Стою в строю, стрічаю ворогів.
Вони ідуть сюди нерівним строєм.
В повітрі пахне осінню і болем
Поранених снарядами степів.
А ніч тремтить на відблисках набоїв.
Незвані гості гірше від навали,
Напевно, знову трішки "заблукали",
Та наш свинець їх швидко заспокоїв.
Стою в строю, стрічаю ворогів,
Дорогу вишивають наші міни.
Бо в Україні вибухнули зміни,
І горе тим, хто це не зрозумів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532135
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 24.10.2014
автор: Вікторія