Коли не хочеться нічого
і ти у всесвіті сама...
Проходиш мимо в коридорі
повз тих людей, яких нема.
Коли ти дивишся угору,
але крокуєш прямо вниз.
О Боже, дай в житті опору
не провалитися наскрізь.
Коли по ящику новини
оббризкують криваво нас.
Коли у неті-павутині
Забули зміст для слова "час".
А ти все ж скинь пальто сумління,
розбий діряве, сіре скло.
Живи, люби, небес творіння,
І засвіти крізь чорне тло.
Відчуй, вдихни у серце сили.
Ти не одна. У тобі Бог.
Крокуй. Вперед. Біжи щосили.
Зовуть ангели багатьох.
Пустіють стіни, плачуть штори,
Бо вдень живуть, неначе сплять.
Кімнати в пошуках любові,
Душа шукає, де вмикач.
Коли туманять тисячами,
засмійся мовчки непримітно.
Бо часто в людях нема тями,
але для всесвіту ти Світло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532178
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2014
автор: Olya Savchuk