Білим-білим снігом притрусило квіти.
Холодом скувало, наче ланцюгами.
Де ж поділось сонце, що би їх зігріти?
Промінцями світла... Чи просто словами...
Білим-білим снігом притрусило душу.
Серце замерзає без твого тепла.
Цей мороз розлуки я стерпіти мушу,
бо теплом кохання я тебе вдягла.
Ніжним-ніжним сонцем ляжуть твої руки
на тендітні плечі... З них мені зметеш
цей тягар холодний гіркої розлуки.
" Я тебе... " промовиш...
" І я тебе... теж..."
24.10.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532292
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.10.2014
автор: Богданочка