Не виходить сказати без сліз…
Тремтить голос, згадавши ту днину…
Свої крила розправила в мить
І собою закрила країну.
Хто у кіптяві спалених шин,
Хто з червоним хрестом на халаті…
Піднялись над життям, як один
Наші янголи - душі крилаті.
Вічна шана і наша любов,
Світла пам'ять за подвиг їх щирий,
Ми позбулися страху оков,
Дай Бог мудрості, щастя і миру!
// Душі вбитих солдат - журавлі
Непохованих досі літають …
Кожен рік на поля тих боїв,
На свою Батьківщину вертають.//
Уся «Сотня Небесна» ключем
Над стражденним Майданом кружляє
Тих, хто має нескорений дух, -
Світлі янголи з неба вітають.
Не стидаюсь своєї сльози,
Що тече по щоці тут на площі,
Грає в ній лиш відлуння грози
Й жовто-сині знамена полощуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2014
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)