У батька тихо запитав,
Чому ми так живемо бідно,
А може нас десь хто прокляв,
Чи Україна це катівня?
Чому не можу я так жить,
Як люди он живуть в Европі,
Чом нашу владу віддаєм,
Чи Янусу та Гепі-Допі?
Чому не можу як вони,
У Лондон діток на навчання,
Чому лопатою шкребти,
За копійки це все бажання?
Скажи мені як і чому,
Країну просто розпродали,
Дітей рабами ,- і кому?
Бандитам і ментам віддали.
Як можна далі гнить рабом,
За мужність сину розповісти,
Якщо лише піднявсь на зріст,
І все, - як Юля можеш сісти.
от батько закрутивши чуб,
примружив око --- добре сину,
нарешті правильно спитав,
і бачу – виростив людину.
Тому не бійся ,а іди,
Бери братів з собою дужих,
І повертайся зі щитом,
Трофеями зі шкур катюжих.
Як поженете Янучар,
Будуть проситись і ридати,
А Ви не вірте – всіх в Дніпро,
І деяких «своїх» кидайте.
А от тоді як згине гад,
Їх холуїв подобивайте,
І буде на Вкраїні лад,
Лише хапуг не обирайте.
А.Круп
28.11.2013р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532430
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2014
автор: А.Круп