Вже золотиста жовтизна
Опала вниз і почорніла,
В тумані сива далина
Здаля проглядає несміла.
Корова, в пошуках трави,
Змокріле листя розсуває.
Димок гойдається живий,
Бо вже тепла давно немає.
Чорніє де-не-де рілля,
Ще не успіли все зорати.
На небі думає Ілля:
Чи треба землю поливати?
Чи може снігу напустить,
Якщо не зорють бідне поле?
Ставок холодний і пустий
І воду очерет не оре.
Лише струмок в страждальну мить
Живий і скаче під місточок,
Й донизу з дерева летить
Останній вицвілий листочок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532439
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.10.2014
автор: Мірошник Володимир