[color="#ff00e1"][i]Чтоб холодный вихрь
Ароматом напоить, опять раскрылись
Поздней осенью цветы.[/i]
Мацуо Басё
[/color]
[color="#ff4400"]Осінь — рижа попелюшка:
то фарбує, то змітає листя
під старезні дуби та гиви…
гливовате сутеніння
закриває скриню, куди зібрало останні відлиски сонця.
пройдисвіт Вітер…
— ви бачили? пройдисвіт Вітер,
який дрімав у за́полоччі бабиного літа
проснувся
і почав пірнати
то в сон калини, то в шепотіння кленового листя,
то в тиху молитву Роставиці…
білолиці – місяця покірни́ці — берези,
руни свої колихаючи,
вмоляють вгомонитися хвацького жовняра
чи
прилягти в багрецевих комишах.
шал.
вітрисько видмухує шал зі свого серця —
вплітає його у мрії Місяця,
у Сон…
— ви бачили, як Сон опускають ельфи
на журні бутони хризантем?
… і вони розпелющуються…
вітер, журавлі
і хризантеми жовті
тінь повнолуння
— з чого розквітає Жовтень?
із сусально-прощальних гомонінь Осені?
із «курли», що смутком впало в сиву тінь туманів?
з помаранчевого тепла круглолицих хризантем?
чи з ворожби повнолуння?
а може із журби, яка сховалася в закуліссі душі і лихвар Вітрисько вивіяв її в нічний неспокій?
— з чого розквітає Жовтень???........
[/color]
15.09.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532450
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2014
автор: *SELENA*