Ніч. В степу гуляє вітер,
Свище, виє вовком злим,
Дме у душу, груди,спину.
Ой, нелегко спати з ним!
Після бою сплять солдати,
Гріють землю животом.
Сниться рідний дім і мати,
Пироги із молоком.
Землю рідну обіймають,
Притуляють до щоки.
З неї силу почерпають,
Заспокоюють думки.
То нічого, що голодні,
На обід один горох.
Ради неї вони ладні
Їсти хоч чортополох.
Ради неньки - з кулаками
На броню та "Ураган",
Лиш молитви прочитають
Хто Псалми, а хто Коран.
Голіруч на "Смерч" і "Гради"
Мій земляк,товариш,брат,
вірний честі і присязі,
йде сміливо в бій солдат.
Де ще є такі солдати?!
Де ще є такі сини?!
Матір Божа, всіх живими
Поверни їх із війни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532454
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 25.10.2014
автор: TatyanaMir