Снишся мені.
Похвилинно скрапуєш мою ніч,
що завмерла на кінчиках твоїх вій.
Дихаєш в обличчя шпичаками нездійснених мрій,
цупкою мотузкою болю
зв'язуєш руки до крові
і шепочеш мені, аж по шкірі мороз,
"з любові!"
Все з любові!
З любові у грудях нервово тріпоче серце...
З любові у мозку в секунду сто тисяч думок
пронесеться....
І гучно озветься
десь глибоко-глибоко, з самого дна дзвінок...
Яскравий спалах і спущений різко курок-
вже вбита давно.
І розбита - на друзки ваза!
Ти скотився солоно з очей зі сльозою разом
І застряг між рядків і літер в нічній розмові,
де тремтіли на віях слова,
що усе -
з любові!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532505
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2014
автор: Meggi