Примарне…

Вона,  зведе  мене,  з  розуму,
Чекаючи  першого,    позову...
Чекаючи  вже,  рішучих  дій,
Шепочучи,  благаючи  -    посмій...

Ловлячи  спрагло,  очей  погляд,
Роблячи  душі,    первинний  огляд...
До  побачення,    на  прощання,  
Дарує  примарні  сподівання...

Вона,  ще  зовсім  обережно,
До  мене,  робить,  лише  перший  крок...
Шукає  вже  душа,  бентежна,
Протилежність.  Поглядів  і  думок...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532584
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2014
автор: Валерій Кець