Живемо, як усі. Ті – свідками Єгови,
а іншим Саваот віщує уночі.
Їм відомо усе, окрім своєї мови.
І ходять між людей аматори любові,
добра і темноти старанні сівачі.
Глибини Духу їм чужі і непотрібні,
і їх тяжка душа блукає у пітьмі.
І віру у своє нав’язують «невірним»,
а істину одну не знають і самі.
Блукають між людей таємні неофіти,
вербуючи своїх, тавруючи чужих.
Про задуми Творця воліють научити
паломники ідей про вищість того світу,
де й папі Римському не місце між святих.
І дивно, що Земля до них уже віками
і дихає, й живе, і плодить врожаї…
І те, чим ти живеш – то аура її:
усе, що омофором тимчасово з нами –
і мова, і слова, і думи – не твої.
Не оскверняй язик і будемо ріднею.
І хай твоя душа узята на замок,
зате і янь, і інь дадуть ясний урок –
усохне течія неправди однієї.
Заговори, як я, місцевою, своєю
і ти уже поет, а може і пророк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532607
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 26.10.2014
автор: I.Teрен