В театрі "одного актора"
Знов світло гасять... З-за куліс
Від п"єси дме огидний холод.
Глядач з актором- мов зрослись.
Один глядач з одним актором...
Манірність рОлей... Сміх бридкий...
Обридлі теми... Як на горе,
Клас виконання- теж низький.
Одне й те саме... І для кОго?
Всіх глядачів- порожній зал.
Цей психо-тестінг-моніторинг,
Як сутність, я колись пізнав,
Коли в епоху "мильних опер"
Сюжет проекту "Дому- два"
Пер трасою, неначе чоппер...
І сутність зовсім не нова-
Бо хто вважав себе актором-
Статист той самий, що й глядач.
Весь стадіон "хворіє" голом,
А режисер вкидає м"яч...
Це не театр. Не царство драми.
Не Мельпомена. Це- Футбол.
Пішов до бісової мами
Дурничо- КЛУБНИЙ "Екзит-пол"!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532700
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2014
автор: Сокольник