Зустрілись погляди за столиком навпроти
В очах кохання, у руках – листи
У серці в кожного десь приспана самотність
То зводить, то запалює мости
А очі плачуть, сумом травлять душу
На землю падає калинове вино
А очі бачать, пронизають душу
Таку обвітрену снігами вже давно
Зустрілись погляди, закохані у вічність
Зігріли подихом скляні холодні стіни
Про них забудуть, бо ж ніщо не вічне
І тільки серце все ще буде вірним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532704
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2014
автор: Rika Markus