Якось днем гультяй Метелик
Залетів в один генделик:
Дуже випити хотів,
Там товариша зустрів.
Зразу випили нектар,
Потім ще вина бокал,
Потягнуло на коньяк,
"На коня" пили шмурдяк.
Коли виповзли на ганок,
Була ніч, а може, ранок:
Біля дому, у дворі,
Ще горіли ліхтарі.
" Ти дивись, тут сонце сяє -
Це воно мене вітає.
Хай дружина не ревнує,
Бо я його поцілую.
Зараз я туди злітаю -
Я ж, кажись, ще крила маю..."
Як ліхтар поцілував,
Зразу мертвим вниз упав.
Р.s. Не заходьте у генделик,
Як отой гультяй Метелик.
І не пийте там шмурдяк:
Буде з Вами рівно так!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532764
Рубрика: Байка
дата надходження 27.10.2014
автор: цумбуш