Куди іду? Хіба я знаю,
куди недоля заведе.
Якщо і тут немає раю,
тоді нема його ніде.
Але звикаючи до пекла
у веремії суєти,
я оминаю літо тепле.
Немає часу. Треба йти.
Стрічає осінь. Проводжає
весна надії, а зима –
не обігріє, то чекає,
коли оказії нема,
що хтось таки поспівчуває,
як не освистує юрма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532902
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 27.10.2014
автор: I.Teрен