Кохання і зітхання

Пес  в  хазяйстві  працював:
Він  курей  охороняв.
Це  Господар  цінував,
Його  добре  годував.

     Та  в  сусідському  дворі
     Звідкись  взялася  Лілі.
     Так  оцю  болонку  звали,
     А  чия  вона  -  не  знали.

Пес  припав  до  огорожі:
"Закохався  я,  похоже,
Які  очі,  який  стан!
Ой,  навіки  я  пропав!

     Я  такої,  як  Лілі,
     Ще  не  бачив  у  селі.
     Підійди  до  огорожі,
     Бо  я  втриматись  не  можу!"

А  тим  часом  хитрий  Лис
До  курятника  проліз,
Усіх  курок  позбирав
і  з  собою  в  ліс  забрав.

     А  коли,  в  вечірню  пору,
     Господар  зайшов  до  двору,
     Бачить:  курки  ні  одної,
     Й  пес  сп'янілий  від  любові.

Взяв  Господар  хворостину,  
Розписав  всю  псову  спину:
"Ти  ж  бо  зараз  на  роботі,
А  кохати  будеш  потім."

     Пес  забився  у  куток,
     Буде  це  йому  урок.
     Хіба  винні  в  тому  кури,
     Що  завів  він  шури-мури.

А  Лілі  з  другим  гуляє
Та  все  хвостиком  вихляє,
Лису  знаки  подає:
Новий  дурень  уже  є!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532970
Рубрика: Байка
дата надходження 28.10.2014
автор: цумбуш