Ейфорії думок байдуже до нашої свідомості,навіть,
якщо вона у стані вічної мерзлоти почуттів...
*************
Боюсь залишитись у застояному нафталіні перфекту,
незнаючи чи вистачить життя,вдихнути елію правди і її
свободи.Свобода тікає крізь пальці брехні,поєднує
хамство і кров стогнацій націй і антинацій.З мірки математики,
мінус на час,повз якого проходимо,вплететься вінком
клишнього майбуття.З розбіжністю років,збігом обставин
і дат, біологічних наших помилок до безкінечності...
***********
Війна у минулому, гірка пам"ять історії,
страшніше і гіркіше полину від війни до війни,
гіркотою жовчі страшніше страшного у війні,
дарма,що це завиток історії...
***********
Тиша,якою ми насолоджуємось,насолоджується нами
ще більше,вбираючи позитив нашого мислення...
***********
Теперішнє... відроджене майбутнє,минуле... забуте теперішнє
з похибкою дискримінації часу...
***********
Людина... біологіно день і ніч...у день ритм тіла у своїй епостасії,
у ніч...буйство Душі у своєму лоні ...
***********
Книга Життя відкрита для кожного,а чи кожний відкритий для її Буття?,
щоб доторкнутись мякішем грішної руки і кістками відчути твердість ЇЇ породи....
***********
Думка позитиву, незнайшовши свого гнізда,не стане мудрістю в майбутньому....
***********
Генії відкривали мудрість світу,а ми в геніях шукаєм світ...
***********
Скло лишень прозорість у світ,а Душа прозорий
горизонт Вічності...
*************
Перша паморозь осені,ще не зима,але далеко
не літо сповнених днів щастя,що осипались
листям в паморозь вперше.
*************
Не бійтесь не виспатись,бійтесь проспати життя...
*************
Любов завжди знаходить свого поціновувача,
навіть на смертному одрі
*************
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533015
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.10.2014
автор: Плискас Нина