Жіноча любов така непосильна,
Така підступна і хитра водночас.
Насправді ніжна і просто мила.
Вона завжди із тобою поруч.
Любов у подиху ледь відчутна,
У кожнім слові, що вимовляє
Душа жіноча несміло тендітна.
Вона від солоду знову світає.
Жінки люб'язно приносять світло,
І світло це миттєво згорає.
Потрібно вчасно статися вітру,
Тоді любов у душі завмирає.
Вони дарують себе наосліп,
Бо все ще вірять, наївно вірять.
І хай любов пече від млості,
Вони розквітнуть тихо й спіло.
Жінки не сильні, і не опора.
Не варто їм довіряти доволі.
І слабкість ця - насправді сила,
бо це жінки, і на це їх воля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533089
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2014
автор: Мері Енн