він не прокинувся сьогодні, не прокинеться і завтра.
в ногах його лежали квіти, в голові палала ватра,
над ним висіли фото - власні та його товаришів,
а збоку - хрест із кількома рядками всім святих віршів...
його вже не було із нами день, як багатьох героїв...
хлопчина цей помер так рано, хоч й нічого не накоїв.
лишень любив свободу й свОю неньку, ніби рідну матір,
та йшов за неї до кінця під залпи й кулі автоматів.
тепер він не прокинеться, та житиме між нами вічно,
безсмертна вже його душа, хоча пішла у вир трагічно.
і хтось кричав: "герої не вмирають, мруть лиш вороги!"
нехай так й буде. не помреш і ти, героє дорогий...
28.10.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533190
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2014
автор: Микита Баян