Вчорашнє...
Підступно в душу сум вповза.
Краде із серця рівновагу,
Стискає силу і відвагу,
Під корінь косить, мов коса.
А навкруги – болота муть,
Розносить реготи злоріка.
І правда топиться у ріках,
І небо точить сіру ртуть.
Гуляє сум... Але піде!
Бо все колись таки минає.
Засяє сонце золоте,
Освітить шлях моєму краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533232
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)