ЩЕ ОДИН РАНОК

Ворони,  сойки,  горобці,  синички
Маршрути  крутять  –  ранішня  пора.
І  щось  собі  знаходять  між  травички,
На  сливах,  що  їх    рвала  дітвора.

Поміж  будинків  і  дерев  літають,
На  крилах    радість  сонячну  несуть.
І  весело  так  зраночку  співають,
Вони  не  знають,  що  солдати  мруть.

На  сході  України,  не  в  чужині,
Стоїть  солдат,  бо  мусить  там  стоять.
Він  теж  радіє  новій  світлій  днині.
Сльоза  за  тим,  кого  вже  не  піднять…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533238
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.10.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)