(Переклад з Н. Самсонової, з російської)
Небагато літ я гість на цьому світі,
Знала радість і печаль,
Я жила, як всі, як всі звичайні діти,
Та не раз проймає жаль.
Мало слів тобі я добрих говорила,
Знаю лиш одне, що завжди́ мене
По житті вело
Ба́тьківське твоє тепло,
По житті вело,
Щире батьківське тепло.
Помилялась я, а ти так непомітно
Ті помилки виправляв,
А, коли була невдячна й непривітна,
Ти немов не помічав.
Несміливо так я хочу попросити
Тільки про одне –
Ти прости мене…
Батьківське тепло
По житті мене вело,
По житті вело
Батьківське твоє тепло.
17.11.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533453
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 30.10.2014
автор: Олександр Шевченко