Здрастуй, мила!
Ти так любиш повертатися у моє знову порожнє ліжко,
Зневаживши осудливі погляди.
Приносиш із собою фільми і хміль...
Залишаєшся поруч до ранку, вишиваючи молитвою спогади.
Зранку, мила,
Ти вправно навчаєш мене по-дитячому вірити у диво,
Нехтуючи вірою у новини.
Готуєш дві кави і гарячий душ
Обіймаєш за горло і наспівуєш «Кицюнь,мислити тре позитивно»
Зараз, мила,
Ти занотовуєш його мирні і щоденно військові болі,
Заповнюючи пробілами відсутність.
Пригадую оливкові очі і сміх.
Ховаємося з головою під двоспальну ковдру…я і моя самотність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533609
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2014
автор: nadionchik