Берези холоду здались.
Віддали золото з розпуки.
Від них дуби міцніші й буки,
Вони лиш трохи роздяглись.
Трава укрилась морозцем.
Ще навіть колір не змінила,
Бо фарби в сонця не купила –
Вона з порожнім гаманцем.
Підкине вітер грошенят.
Трава не раз його приймала,
В м’яку постельку укладала,
Неначе кішка кошенят.
Лиш скаже, дасть на фарбу вмить
Усім, до кого йшов у гості.
Свічками запалає простір,
Поки зима не загасить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533686
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.10.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)