Так заглядає мило сонце
З-поміж оголених беріз.
Проміння кидає в віконце,
Садок освітлює і ліс.
Забився дзвоном голос пташки,
Із хат побігли діточки.
Пернатим уділили кашки
Із милосердної руки.
В шпарки сховалась павутина.
Бо баба літо провела.
Ще дише холодом долина.
Височина в танок пішла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533690
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.10.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)