Мамина вишня

Листопадовим  листям
Зажовтіла  вже  вишня,
Що  у  мами  в  саду,
Край  дороги  стоїть.
І  журливо  і  тихо
Вона  собі  мислить
Коли  з  неї  останній  
Листочок  злетить

Ой,  ти,  вишня,  вишня,
Одягнися  в  червоне  намисто,
І  порадуй  ти  всіх
Урожаєм  рясним.

Жаль,  що  літечко  красне
Швидко  так  пролітає,
Озирнутись  не  встигнеш,
Як  вже  осінь  у  зиму  вступає.
І  стоятиме  вишня
На  вітрах  і  морозах,
І  обпалена  сонцем,  
І  умита  дощем

Ой,  ти,  вишня,  вишня,
Одягнися  в  червоне  намисто,
І  порадуй  ти  всіх
Урожаєм  рясним.

Моя  подруго  вірна,
Моя  зоре  вечірня,
Ти  змиритись  повинна,
Хоч  ні  в  чому  й  не  винна,
Бо  така  твоя  доля-
То  одній  сумувати,
То  втішати  людей.

Ой,  ти,  вишня,  вишня,
Одягнися  в  червоне  намисто,
І  порадуй  ти  всіх
Урожаєм  рясним.

осінь
2012р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533740
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2014
автор: Ніна-Марія