Чай

Зламаний,  скривджений,  знічений
Хто  ти  такий?
І  для  чого?
Нещодавні  віки
Таких  зустрічають  неввічливо
Прологом
Грубості,  наклепів,  заздрості.
Як  вижити,
Щоб  собою?
Днями  і  тижнями
Під  мазурку  спізнілих  ластівок,
Беззбройний,
Падаєш  в  лоно  безвиході.
Просто  у  снах  
Ти  -  сам-на-сам
З  вічністю,  відчаєм.

Теплий  чай  топить  усі  прихоті  
У  риториці  безглуздих  питань.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533785
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2014
автор: Siya