Поль Верлен, Притишено

День  затишок  знайшов
Під  листом  віт  рясним,
Наповнимо  ж  любов
Цим  спокоєм  лісним.

З’єднаєм  почуття  –
І  в  серці,  і  в  душі,
Між  млосного  биття
Хвиль  сосен  і  кущів.

Прикрий  твій  блиск  очей
І  руки  пригорни,
Бажання  всі  ночей
Від  серця  віджени.

Щоб  подих  вітру  зміг
Нас  гладить  наяву,
Торкнутись  твоїх  ніг,
Згорнуть  суху  траву.

Коли  ж  велична  ніч
Впаде  з  журних  дубів,
Печалей  наших  клич  –
Це  солов’їний  спів.

Paul  Verlaine  
En  sourdine

Calmes  dans  le  demi-jour
Que  les  branches  hautes  font,
Pénétrons  bien  notre  amour
De  ce  silence  profond.

Fondons  nos  âmes,  nos  cœurs
Et  nos  sens  extasiés,
Parmi  les  vagues  langueurs
Des  pins  et  des  arbousiers.

Ferme  tes  yeux  à  demi,
Croise  tes  bras  sur  ton  sein,
Et  de  ton  cœur  endormi
Chasse  à  jamais  tout  dessein.

Laissons-nous  persuader
Au  souffle  berceur  et  doux
Qui  vient  à  tes  pieds  rider
Les  ondes  de  gazon  roux.
 
Et  quand,  solennel,  le  soir
Des  chênes  noirs  tombera,
Voix  de  notre  désespoir,
Le  rossignol  chantera.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533832
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 31.10.2014
автор: Валерій Яковчук