У цьому світі чомусь усе навпаки,
Дівчата граються, як малі діти.
Ховають сльози за усмішки,
І роздають, просто так, привіти.
Чекають щось особливо теплого,
Приємних обіймів і розуміння.
Натомість - вже забагато відвертого,
І протилежність не є стабільна.
Цей світ перенасичений, брудом,
Вульгарними жестами.
Пустими обличчями і нікчемністю,
Вся суть чиста омана
Котра вражає своєю чемністю.
А де ж мораль, цінності, ідеали?!
Як жаль, що все в минулому часі.
Ви розтоптали їх, ви забрали,
Й перетворили в дишеві фарси.
Побачення-звична справа,
Той не підходить, знайдеться інший.
Мені так сормно, ви так впали,
Забули, як має поводитись дівчина.
Цей світ вбиває красу минулого,
І кожен день все нові картини.
Переучаюсь знову по новому,
В смітті шукати, чисті перлини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534075
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2014
автор: Кіра Рубінова