Прекрасна,щира,душею багата
Людина,яка уміє читати
Мої думки…і не потрібно слів,
Без усіляких замислів,
Прокрадеться до тебе в душу
Зігріє так,немов в подушці
Занурившись,лежиш із головою
А сонце сяє наді мною
Просвітить все і всі думки,
І всі погані наміри.
Бо то людина світлої душі
Біля якої квіти ароматніші,
Люблю я з нею усміхатись,
Бо усмішка не зможе заховатись.
Я казочку їй на ніч розкажу
Вона послухає її в сміху,
І знову ми почнемо заливатись
Тим щирим сміхом друзів
Який назавжди збережу в собі
Знаю одне-ти вірний друг мені.
«Людина для душі…»ти знаєш,
Що я тебе так називаю,
Бо тільки ти утихомириш душу,
Нестерпний біль,принесений життям,
Всі перешкоди ти розрушиш
Візьмеш за руку і ми рушим,
І візьмемо ми фарбу білу
Закрасимо ту чорну смугу сміло,
Якщо життя не схоче фарбувати,
Разом ми зможемо все подолати.
10.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534163
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2014
автор: Шевчук Богдана