Де ти, моя весна?

Де  ти,    моя  весна?  Де  ти?
Чому  тебе  я  знов  втрачаю  в  осінь
І  сивини  моїм  в  волоссі  просідь
І  береги  зникають  дорогі.

Де  ти?  Моя  вірніша  путь!
Як  вийшло  так,  що  стрімко  збочив,
То  певно  навмисно  хтось  зурочив
І  де  тепер  мені  на  путь  мою  звернуть.

Де  ти?  Моє  людське  тепло!
Чомусь  за  гіркими  словами  заховалось,
То  певно  ненавмисно  отак  сталось,
Що  й  літом  мені  надто  холодно.

Де  ти?  Моя  любов  свята!
Оспівана  юнацькими  думками
І  вслухана  солов’їними  гаями,
Десь  зникла  мов  і  не  була.

І  де  те  щастя,  спізнене  на  вік,
Без  вияву  і  смаку  розуміння,
Моє  ще  не  потушене  стремління,
Пізнать  його  з  тобою  вдвох.

Одні  питання,    ранять  ніч  навзрид
І  полонений  цих  питань  я  здавна,
Мого  терпіння  невичерпна  мить,
Не  втішить  зовсім,  мою  ніч  зізнання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534209
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2014
автор: Андрій Булакевич