С т р а ж д а н н я
Безмовна ніч. Душа, мов на вогні,
Мордується, чекаючи загину.
Одплакати, спокутати провину:
Застигла в тиші наче у труні.
Не ворухнуться спечені уста,
Нависло тінню над чолом прокляття.
У серце – молотом, як у святе розп’яття,
На серце мукою – невинна кров Христа.
О чорний болю у безумстві зла!
Жорстока правдо у зіницях ката!
… Вона була дружиною Пілата,
Хотіла відвернути – не змогла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534270
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2014
автор: Ольга Яворська