Миті- не миті.
Щомиті.
І думка закляклого,
Вуса небриті.
Речі немиті.
Стояв би,скликав би усюди.
І мертвими душами,
І скрізь кляклі люди.
усе начиналось.
Усе пройняло,
Усе запиралось...усе померло.
і все на сторінці
з ручками довкіл,
Чи скажеш ти жінці,
а може й не смів,
І в радостях горя
Ти б не чекав.
Немає тут сенсу,
до цьгого й не мав.
немає більш стрічок ,
немає брехні ,
Немає завзяття,
Усе увісні.
Що ти ,і що я-
усе навпаки.
Немає любові-
немає журби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2014
автор: ПростоДен