Я не знаю що буде зі мною,
Коли зникне твоє синє море,
море бажань,як шум прибою,
Побачитись лише б з тобою!
Я не знаю навіщо приходиш,
У думках і у снах серед ночі.
Коли сонце світить у очі,
Коли гасне воно у болоті.
Брудно,гидко дивитись,
Навіщо тоді мені снитись,
Не буде вже того світла,
І не буде чудових квітів,
Мальовничих картин серед степу,
Буде темно і хмуро на небі.
Блискавиця літає,як вихор
І погрімує десь там за стріхами.
Не дивись в затуманенні вікна
Не побачиш ти в щілину світла!
Чорні ворони стануть літати
І листя почне обпадати,
Стануть стежки пустувати
Лише вітер там буде гуляти.
Не хоче сонце світити
Щоб чорної шапки не спалити.
Кожен може двері відкрити
Лише потрібно цього захотіти.
Ти знайди той вогонь у душі
Запали,нехай світить як свічка
І можливо колись в майбутті
Ці всі темні і злії страхи
Навіки залишаться снами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534364
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2014
автор: Шевчук Богдана