Золотиста осінь
Неба синя просинь
Випусти з обіймів
Сонця промені
Засвіти ж ти, сонце,
У моє віконце
І надії вогник
В серці запали.
Осінь, осінь, осінь
Дуже тебе прошу
Поверни кохання синьоокеє
Ті прекрасні ночі і щасливі дні.
Пада лист багряний
Стелеться під ноги
Золотом осіннім
Застеля дороги
Хай же тебе, милий,
З ніг не зіб’є вітер
Коник вороненький
Буде другом вірним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534434
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2014
автор: Ніна-Марія