Був у нас маленький Ося,
Гарне, миле цуценя.
Та минула друга осінь -
Підросло наше маля.
Міцні лапи, гострі зуби,
Гавка холод пробіга,
І боятись він не буде
Сам тепер усіх ляка.
Він для всіх страшна машина,
Лютий звір, годі й казать,
Лиш для мене мов дитина,
Можна гладить, обіймать.
І зубів я не боюся,
Гострі кігті не страшні,
Він для мене просто Ося -
Миле цуценя в душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534527
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 03.11.2014
автор: Світлана Віхола