Вже осінь стукає в вікно,
Дощ плаче,мов мала дитина...
Росте у мене під вікном,
Красива і сумна жоржина.
Красиво,гордо ще стоїть,
Щаслива,як ніколи,
Уже всі квіти відцвіли,
Жоржина квітне й Бога моле...
О,Боже!Боже,поможи!
Ще трохи радувати цвітом,
Бо швидко так летять роки,
А я ще хочу жити!..
А осінь їй:"Збирай плоди.
Своє уже - прожила ти!
У тебе діти є ,жоржино!
У кожного своя пора!.."
Отак жоржина відцвіла ,
І все вона лишила...
Дощ плаче,мов мале дитя,
Була краса і вже нема...
І.І.ПИЛИПІВ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2014
автор: oskar