Піти…
Чи легко отак – піти?
Світи
ЗалИшити теплі, вогнені…
Та ти
Такі збудував мости
Хиткі
Підвішені над землею…
Іду
Не знаю я, що знайду.
Гінкі
Сади, чи зів’ялі квіти…
Впаду
В дорозі, чи прокладу
Межу
У край, де буяє літо…
Туман
ЧасОм закриває шлях…
Обман…
Далеко внизу – земля
Дрижить
Місток від ударів серця…
Крижин
Немає в твоїм краю?
Держи
Міцніше ти суть мою
Вона
Луною в тобі – озветься.
ГромИ
Далекої вже війни
З пітьми
Над нами, та разом – ми,
Розчулено обніми,
Щоб серце не стало тліти…
Візьми
Ту віру, де ти і я
Навіки –
Уже твоя,
Не треба – мостів палити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534652
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2014
автор: Ірина Лівобережна