Коли хочеш лиш тіла -
Не пнися, будь ласка, у Душу.
А обгортки мені не шкода́: як бажаєш - бери.
Але я так хотіла
Когось, хто б нечутно порушив
Півпрозорі, легкі сторінки моїх внутрішніх книг.
Хто б у очі заглянув -
Так, щоб ніби пострілом на́скрізь.
І завмер би у ку́тиках губ ланцюжок запитань.
А ти вводиш в оману,
Все штучну будуючи ясність,
Що тремтить на фундаменті сумнівів та вагань.
На порозі не стій -
Чи заходь, чи тікай, як лячно
(Моє Серце не має не те що замків, а й дверей).
З одновимірних мрій
Я вже виросла: дещо бачу...
Тож як хочеш лиш тіла - не рви мені Серце з грудей.
04.11.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2014
автор: Таня Кириленко