Наші хлопці вмирають за мрії багатих,
За амбіції владні, скупі.
Наші хлопці вмирають та нема винуватих
За ганебні події оці.
Наші хлопці вмирають й вертаються мамі
У забитій холодній труні.
Наші хлопці вмирають, а ми на дивані
Тупим очі в екрани свої.
Наші хлопці вмирають - катовані діти,
Щоб похованим бути в землі?
Наші хлопці вмирають за цвинтарні квіти?
І за погляди слізні й сумні?
Наші хлопці вмирають гартуючи долю
Тим, хто поруч і досі живий.
Наші хлопці вмирають,плекаючи волю
Задля тих, хто є їм дорогий.
Наші хлопці вмирають за нашу свободу,
Що тепер лиш правдива стає.
Наші хлопці вмирають для свого народу,
Що з колін терпеливих встає.
Наші хлопці вмирають сьогодні і завтра,
Без емоцій,страху,і жалю.
Наші хлопці вмирають - небесная варта,
Щоб ми жили у ріднім краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534774
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 04.11.2014
автор: савко