Якби ж мій подих міг торкнутися тебе,
Якби мій крик зумів до тебе долетіти,
Ти б зрозумів, що небо сіре і рябе
Вже не зуміє душі нам обом зігріти.
Якби ти чув, як кличу я тебе вві сні...
А знаєш, іноді здається: ось ти, поруч.
Та тільки стіни поміж нами крижані,
І я не можу чути , що мені говориш.
Їх по устах твоїх читати б я змогла,
Усі слова. Та не для мене те “кохаю”,
І на шматки дрібні розірвана душа,
Сердечні рани знов ночами я латаю.
04/11/2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534834
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2014
автор: Наталя Хаммоуда