Вони ішли Едемським садом спозарання,
Рука в руці, і душі чисті мов сльоза,
Були одягнені вони в своє кохання,
Їх обіймали білосніжні небеса.
Вона йому шептала ніжно: я кохаю.
Він цілував її, він пив любов до дна,
Тоді уперше зрозумів-не хоче раю,
Лиш тільки поруч щоб завжди була вона.
08/11/2014
Н.Хаммоуда
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534850
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2014
автор: Наталя Хаммоуда