відлунням теперішнього …

Гаджити  й  віджити  життя  в  інстаграмі  
Та  всеж  як  приємно  ,  чути  голос  рідної  мами  
Приємно  коли  ,  син  вернувся  до  дому
Та  відлуння  війни  не  покине  нікого  
У  того  був  опік  ,  контузія  в  нього  
А  в  юного  хлопця  ,  з  очима  старця  
Що  ніби  подібні  до  того  мерця
На  власних  очах  і  з  рук  проваджає    
Рідного  брата  вже  Бог  зустрічає  
Та  ще  не  один  ,  й  не  знати  скільки  чикає
Таких  домомив  де  юність  вмирає  
Хоробрі  ,  відважні  ,  золота  цвіт  
Їх  імена  перебирає  граніт  
А  ми  й  далі  тупим  живучи  в  інстаграмі
І  гаджити  нові  і  віджити  ср*ні  .....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534912
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2014
автор: marshal