Ти сплутала умовності з коханням…
Любов шукала, але не знайшла.
Ти мріяла щоб з першим, як з останнім,
Та серце обманути не змогла.
Здавалося все так, як має бути:
Палкий початок, шлюб… Нудне буття.
Та в серці іскру хочеться відчути
І в пристрасті тонуть до забуття.
Себе вмовляла довго – «Заспокойся!
То все – дурня. Сім’я – понад усе!»
А так хотілось щоб життя вдалося
Й налить по вінця серденько пусте.
Ти думала, що варто просто ждати.
То може так у всіх? А де ж любов?
А жити не хотілось… Тільки спати –
У снах від почуттів кипіла кров.
Ти спутала умовності з коханням…
Себе загнала в клітку на роки.
Повір, не завжди перший то останній!
Бажаю свого, справжнього знайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2014
автор: Inness911