Чорніючи, сумують у вікні
Скелети кленів,
Що простягали щедро навесні
Зелені жмені.
А як палали крони золоті
У дні осінні!
Обібрані, стоять у наготі
І потрясінні.
Хапаються у відчаї гілки
За сиве небо,
А почуття, оголено-гіркі,
Мої – за тебе.
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535263
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.11.2014
автор: Ніла Волкова